Костянтин Москалець. Уривок з передмови до віршів Григорія Чубая

            Вже рання лірика Григорія Чубая, зібрана в «Постаті голосу» (1968) першій книжці впорядкованого автором «П’ятикнижжя», містить твори, яскрава і кольорова образність яких, заґрунтована на сюрреалістичній точності деталей та вишуканому звукописі, виводить читача як за вузькі межі стереотипів української версифікації, так і за рамки усталеного способу світосприйняття. Зовсім невипадково «Постать голосу» відкривається програмовим для Чубая [...]

Read Full Post »

“Ця” країна

Перечитую “Українське письменство” Зерова, пара сотень сторінок лишилася, і бачу, як звужується для нього коло вільного вислову, обрій властивих йому тем, як змушений він (може, задля заробітку) писати про третьорядного російського перекладача творів Тараса Шевченка, потроху засвоюючи огидну революційну новомову, пролеткультівську фразеологію – і звичайну людську обережність. Хоча вона не врятувала, і потім, після репресій [...]

Read Full Post »

Оксана Забужко, “Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій”

Нову книжку Оксани Забужко “Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» можна без перебільшення назвати сенсаційною. Важко так одразу визначити її жанр – містична біографія? розлогий есей з численними публіцистичними вкрапленнями? альтернативне щодо вітчизняного (втім, і діаспорного) літературознавства дослідження маловідомих, а проте, вибухових евристичною цінністю проблем творчості Лесі Українки? Перелік категорій, до яких хотілося б [...]

Read Full Post »

Микола Зеров

Сьогодні виповнюється 70 років з дня розстрілу Миколи Зерова. Я дуже люблю його сонети і літературно-критичні статті, але ще більше приваблює сама постать цього вченого-поета, його складне й інтенсивне внутрішнє життя, його віщі сни, містичні візії (зафіксовані в кількох сонетах, зокрема, в “Данте”, “Сон Святослава”, “Kosmos” та ін.). Зеров трансформував свої трансцендентні (і невротичні) стани [...]

Read Full Post »