Поставив собі Скайп на флешку. Як не дивно, працює, навіть через повільне GPRS-з’єднання. Звісно, є шуми і спотворення звуку, часом канал пропадає, але в цілому може бути, особливо в екстремальних для виживання умовах (наприклад, ви потрапили до села, який жах! 
)
Завантажити Skype Portable можна тут. Важить трохи менше 1 MB, під час інсталяції докачує з Інтернету ще 18 MB.
Опубліковано в інтернет | Помічено skype, usb | Leave a Comment »
* * *
Poor Yorick! У ласкавий листопад
В широкім шумнім вітровім пориві
Побачить очі тоскні та гнівливі,
Немовби вістря невідбійних шпад.
І слів марудних, і нудних тирад
В собі відчути пута утяжливі,
Знать, що чуття не здіймуться в припливі,
І буде все, що скажеш ти, невлад.
Poor Yorick! Як тобі відмолодитись?
Чи винен ти, що ти уже не витязь,
Що твій пригодницький минувся вік;
Що в захваті таїться стільки суму,
А ввечері ти поринати звик
У хатню тишу і самотню думу.
10.07.1930
Опубліковано в микола зеров | Leave a Comment »
Випробовую нову опцію: WordPress+Twitter (або навпаки )
Опубліковано в інтернет | Leave a Comment »
Добре лежати на канапі з мобілкою в руках, писати і розсилати пости в усі свої незліченні блоґи.
За комп’ютером такої насолоди не відчуваєш, там це звична рутина. А
тут поруч сузір’я і потоки Персеїд, що наближаються до Землі, на якій
ти пишеш… Тільки в Келії відчуваєш, наскільки близьким – і зовсім не
чужим для людини – є космос. “Становище людини в космосі”, – як писав
незабутній Макс Шелер. [келія чайної троянди]
Опубліковано в інтернет | Leave a Comment »
Почав читати “Веселу науку” (“la gaya scienza”) Ніцше. Власне,
перечитувати, бо вперше познайомився з нею у 1996, ще коли жив у
Львові. Майже нічого не пригадую з тогочасної лектури.
У “Пролеґоменах до історії поняття часу” молодий Гайдеґґер називає “веселою наукою” феноменологію.
Опубліковано в філософія | Помічено гайдеґґер, ніцше | Leave a Comment »
Опубліковано в келія чайної троянди, кость москалець, матіївка | Помічено келія чайної троянди | Leave a Comment »
«Вірш «Вона» з плином часу перетворився на своєрідну творчу візитку Костянтина Москальця. Покладений на музику, цей вірш здобув надзвичайну популярність, особливо серед молодіжної аудиторії. Однак «Вона» — це не лишень історія того етапу розвитку української естради, коли ще все було відносно чесно та справедливо, коли ще не був сформований український шоу-бізнес з відповідними законами зіркоробства, розвинутими технічними можливостями «підтримки» голосу; коли важило більше на індивідуальному таланті та здібностях виконавців. Текст пісні також передає прикмети соціально-культурного часу кінця 1980-х: напівбогемна тусовка однодумців, котрі п’ють «дешеве вино», співають та розмовляють про прекрасне; «русифіковані міста», до яких усі будуть змушені повернутися, тощо.
Але й не тільки це. Було б суттєвим спрощенням зводити усе тут до історії нещасливого кохання, де постає такий знайомий мотив «не судилося» — чи то дівчина не відповідає на хлопцеві залицяння, чи то безсердечна доля розводить їх у різні боки. Справді, любовний мотив закладає фундамент тексту, однак звична love story набуває тут чіткої проекції у трансцендентне, локальна життєва подія екстраполюється в універсальні буттєві виміри».
Опубліковано в кость москалець | Leave a Comment »
Спеціальні гості – Тарас Чубай, Місько Барбара, Росава.
Опубліковано в віктор морозов, кость москалець, тарас чубай | Leave a Comment »
